Решение задач, связанных с преодолением в Украине экономического кризиса, вызванного не только потерей части территорий и ведением военных действий на востоке страны, но и глубинными структурными пороками отечественной экономики, предполагает анализ и инвентаризацию ее ресурсной базы. В том числе – выявление и эффективное использование скрытых резервов.
Одним из таких резервов – причем огромных – является могущественный системный теневой фактор (ресурс) экономики. На долю таких реально действующих в любой стране, но мало задействованных для общественного блага экономических ресурсов, в Украине приходится до 60% (и более) официально учитываемого статистикой ВВП. И в Украине, как и в подавляющем большинстве других государств, идет постоянная, но в целом крайне малоуспешная борьба за их «осветление». Чрезвычайно низкая эффективность мер по детенизации в нашей стране, предопределена как их заведомой бесперспективностью и недальновидностью, так и зачастую сугубо декларативным характером. В том числе и поэтому подобные усилия все чаще воспринимается лишь как очередная попытка государственного беспредела и грабежа, к тому же «замешанная на беспросветной чиновничьей глупости и жадности».
Однако задача мобилизации и использования для общественного блага огромных теневых резервов экономики все же имеет эффективное решение.
Теоретическая база
Всемирно известный философ и гуманист Франсуа де Ларошфуко вывел главную продуктивную силу поведения человека – себялюбие. Как утверждала выдающаяся политик и мыслитель ХХ века Маргарет Тетчер: «Стремление к повышению своего благосостояния, как утверждает основатель политэкономии капитализма Адам Смит, – общая черта всех людей. Это стремление является проявлением того…, что А. Смит назвал «эгоизмом».
«Теория общественного выбора» вирджинской школы приобрела всемирную популярность в 1987 году, когда ее основатель Джеймс Бьюкенен был награжден Нобелевской премией в области экономики. «Теория» базируется на утверждении, что большинство людей, независимо от их общественной роли, действуют преимущественно исходя из преследования личной выгоды.
Основной рецепт, который предлагают теоретики «общественного выбора», с учетом наличия в любой стране «политического рынка», «политической ренты», «эффекта личных интересов» такой: для улучшения функционирования политической системы государства разумнее не искать лучших из лучших, чтобы потом избрать их в государственные органы, а искать пути ограничения избранных в некоторых рамках.
Этот рецепт Джеймса Бьюкенена очень похож на вывод, к которому пришел известный философ Карл Поппер, подчеркивающий, что необходимо сформулировать вопрос: «…Как бы нам так организовать политические институты, чтобы плохие или некомпетентные правители не могли причинить большого вреда?»
Создатель широко известного Закона Парето доказал, что распределение богатства среди населения осуществляется несбалансированно: 20% населения в среднем владеют 80% материальных ценностей, т.е. 10% населения имеют приблизительно 65% материальных ценностей, 5% населения – 50% и т.д. Парето объясняет такой дисбаланс нелогичностью поведения людей.
В Украине Закон Паретто «не работает». Индекс Джини (показатель, измеряющий степень равенства общества с точки зрения доходов) для Украины в 2013 году составил 0,90. В мировом антирейтинге нашу страну обогнала лишь Россия (рекордсмен с самым высоким показателем в мире – 0,93).
Можно с уверенностью констатировать, что сегодня последствия вредных для большинства факторов нечестности (глупости, жадности) меньшинства стали угрожать благополучию всех жителей Украины.
Становится очевидной необходимость применения методов минимизации влияния нечестных действий меньшинства на благосостояние большинства. Благодаря использованию этих методов появляются реальные возможности изменить соотношение 80/20 на «зеркальное» – 20/80, т.е. увеличить благосостояние людей в 4 раза (идеал) или в 2,5-3 раза (ближе к реальности).
Проще говоря, предлагается свести на нет фактор честности/нечестности элиты, правителей, бизнеса. В этом случае становится неважным кто приходит к власти или руководит бизнес-структурами в стране.
Где решение?
Поскольку человек в принципе может поддаваться искушениям, все усилия по реформированию должны быть направлены на защиту человека – как правителя или чиновника, так и обычного гражданина – от соблазнов, т.е. на минимизацию факторов субъективных решений, ошибок и злоупотреблений индивида.
Такой принцип защиты от неумышленной или умышленной ошибки человека или устройства (foolproof – буквально «защищенный от дурака», «ошибкоустойчивый») не новинка. Он уже много десятилетий является обязательным элементом конструирования как сложных оружейных комплексов и технологий (в т.ч. известной всем «красной кнопки» управления ядерным оружием), так и любых сложных технических устройств.
Можно прогнозировать, что уже в ближайшем будущем в мире будут массово применяться электронные «Системы защиты от ошибочных или сознательно преступных действий человека, групп людей», если короче – «Системы защиты от нечестного» («Системы ЗОН»).
По сути, Система ЗОН – это электронная система управления государством, работа которой строиться на следующем общем принципе: ни одной «кнопки», которую может бесконтрольно нажать «нечестный» (глупый, жадный). Под «кнопкой» понимается все разнообразие явлений и процессов, как в жизни отдельного человека, так и государства в целом.
В отличие от традиционных систем «Электронное правительство», которые в основном направлены на организацию оборота и контроля электронных документов, предлагаемая Система ЗОН решает задачи организации безусловного электронного взимания налогов, акцизов, таможенных пошлин, сборов, платежей за энергоресурсы, коммунальные услуги и др.
Реальность и высокую рентабельность внедрения электронных технологий, используемых в рамках Системы ЗОН, группа антикризисных менеджеров из Украины может проиллюстрировать на примере проведенной ими еще в 1993 году, очень быстрой (6-7 месяцев) общенациональной «операции по спасению экономики Украины».
Эта «операция» осуществлялась в период значительно худшего, в сравнении с нынешним, экономического кризиса в условиях:
– «сжатия» Нацбанком Украины почти втрое за год (!) денежной базы (в эквиваленте долл. США);
– инфляции на уровне 10 000% годовых;
– падения ВВП Украины в три раза за год (!);
– роста курса национальной валюты на 4 975%;
– банковских переводов денег в срок 10-30 дней (за которые деньги успевали обесцениться в 3-10 раз);
– массового применения «чеченских АВИЗО» (когда через банки воровалось до 25-30% «напечатанных» в стране денег).
Путем внедрения Нацбанком системы электронных платежей (СЭП) удалось:
– всего за 6 месяцев увеличить в десятки раз скорость осуществления переводов всех денег Украины (для сравнения, в США скорость оборота денег увеличилась вдвое за 30 лет);
– всего за 9 месяцев добиться не только остановки резкого падения производства в стране, но и его увеличения (по итогам ІІІ-ІV кв. 1994 г. на 18%);
– достичь резкого уменьшения темпов падения курса национальной валюты (за І кв. 1994 г. рост курса составил всего 6%);
– добиться значительного снижения темпов инфляции (за II-III кварталы 1994 г. – до 31%);
– достичь возвращения денег в банковский сектор (денежный мультипликатор за II-III кв. 1994 г. вырос на 35%).
Расчетная рентабельность инвестиций во внедрение СЭП составила почти 100 000%. Ежегодный экономический эффект в 1994-1995 годах по стране оценивался на уровне 4-5 млрд долл. США при объемах инвестиций на уровне 4-5 млн долл., расчетный срок окупаемости инвестиций составил приблизительно 8 часов.
Поскольку человек слаб, бороться с его слабостями бесперспективно и бесполезно. Система ЗОН позволяет изменить правила игры, с помощью новейших электронных технологий, не убеждая, а вынуждая людей (как рядовых граждан, так и бизнесменов, чиновников, правителей) поступать честно, мобилизовать и направить на благо общества Украины колоссальный «системный теневой ресурс экономики».
Расчетная рентабельность инвестиций во внедрение предлагаемых электронных технологий системы оценивается на уровне примерно 3000%, срок окупаемости вложений составляет приблизительно 12 суток.
На первом этапе с помощью Системы ЗОН в Украине появится возможность быстро (всего за 1-й год) создать новые механизмы взаимоотношений сторон (государства, граждан и хозяйствующих субъектов), исключающие возможность уклоняться от уплаты основных налогов – НДС, налога на прибыль или единого налога. Что позволит увеличить поступления в бюджет Украины более чем в 2-2,5 раза.
Как это работает?
Рассмотрим как можно быстро и достаточно просто применить принципы «электронного сбора налогов». Основным инструментом для электронного налогообложения является вышеупомянутая система СЭП. Подключившись к СЭП можно будет в режиме реального времени получать данные о банковских оборотах, доходах, расходах, входящем/выходящем НДС и т.д., позволяющие организовать электронное налогообложение. А главное применяемую при электронном налогообложении банковскую информацию никто, ни налогоплательщик, ни налоговик, не смогут изменить или исказить.
В замкнутой электронной финансовой среде благодаря внедрению Системы ЗОН все денежные оплаты хозяйствующих субъектов, кроме платежей в бюджеты и государственные фонды, будут считаться доходами других субъектов и обязательно в автоматическом режиме будут обложены налогами. В целом по всей стране сумма учтенных денежных выплат будет всегда совпадать с суммой полученных денег (с имеющимися в большинстве платежей составляющими добавленной стоимости и прибыли).
Возникает вопрос, почему предложенные для использования в системе методы электронного собирания налогов, т.е. фискализации электронных финансовых оборотов хозяйствующих субъектов, до сих пор не применяются нигде в мире, особенно в развитых странах?
Ответ довольно прост. Преобладающее большинство существующих в мире национальных платежных систем традиционно работает на «нетто» (клиринговом) принципе. Украинская СЭП является исключением из правила, она построена на «брутто» принципе, т.е. предусматривает отдельную пересылку каждого платежа (электронного сообщения). Эта особенность позволяет ей беспрепятственно стать фундаментом системы электронного налогообложения, и передавать все необходимые данные Системе ЗОН.
Клиринговый принцип пересылки между банками пакетов (реестров) из большого количества платежей (электронных сообщений) не позволяет налоговым органам большинства стран мира получить непосредственный доступ к информации о платежах каждого из хозяйствующих субъектов. Вся эта информация подпадает под понятие банковской тайны и не может использоваться как исходные (при этом очень объективные) данные об оборотах, финансовых результатах, доходах и затратах, добавленной стоимости и прибыли организаций и предприятий (налогоплательщиков).
Платежные системы, которые работают на «брутто» принципе обычно принимают на себя только незначительную часть транзакций, в основном используясь для осуществления электронных переводов больших сумм денег или срочных (экспресс) переводов.
Украинская СЕП и сегодня считается одной из лучших в мире платежных систем и получила у банкиров мира почтительное имя «украинский SWІFT», поскольку во-первых, количество транзакций, которые проходят через СЭП, всего в несколько раз меньше, чем суммарно проходит через международную глобальную всемирную систему SWІFT, а во-вторых СЭП переводит деньги по всей Украине за считанные минуты. Только украинские бизнесмены имеют возможность, подключив систему «клиент-банк», делать по 5-8 оборотов денег в день.
Следует подчеркнуть, что предлагаемые нововведения относительно администрирования и фискализации электронных финансовых оборотов всех хозяйствующих субъектов, которые предлагаются системой, в Украине частично уже применяются. Методологически (в части налаживания электронной фискализации доходов) эти нововведения во многом похожи на утвержденные Минфином и введенные в Украине в 2012-2013 гг. «Требования относительно создания контрольной ленты в электронном виде в регистраторах расчетных операций и модемах для передачи данных». Вышеназванные «Требования» предусматривают обязательность дооснащения существующих или выпускаемых кассовых аппаратов фискальными приставками и модемами передачи данных с использованием технологий защиты информации разработанной еще в 2000 году по заказу Нацбанка Украины уже второй внедренной в Украине национальной платежной системы – Национальной системы массовых электронных платежей (НСМЭП).
Тем самым правительство Азарова, вводя «фискализацию» доходов, старалось прессинговать малый бизнес, требуя от него полной уплаты налогов и это действительно приносит государственной казне Украины по несколько миллиардов гривен в год. Но в случае имплементации принципов законопослушности путем принудительного введения методов электронного сбора налогов для средних и крупных компаний можно дополнительно получить в сотню раз больше денег, чем с малого бизнеса (т.е. несколько сотен миллиардов гривен в год).
Нетрудно подсчитать, сколько бы заплатили в 2014 году только НДС и налога на прибыль все украинские налогоплательщики от тех 15 трлн грн годовых объемов только учтенного банковского денежного оборота, если бы они работали на упрощенной системе налогообложения (4% от денежных поступлений). Эта сумма составила бы «фантастические» для Украины 600 млрд грн в год (это без поступления акцизов, таможенных пошлин, сборов и других бюджетных доходов) т.е. была бы более чем в 3-и раза больше, чем фактически уплаченные в 2014 году около 190 млрд грн.
Именно ликвидация сегодняшней двойной, тройной и т.д. «бухгалтерии», да и самой бухгалтерии как таковой – основная цель внедрения системы. Останутся только банковские электронные выписки и электронные чеки и отчеты кассовых аппаратов. Раз в месяц каждому налогоплательщику от системы будет приходить «распечатка» – сколько нужно доплатить (свыше перечисленных «авансом», например, 3% от входящего оборота), или сколько денег бюджет должен вернуть (в течение, например, 5-ти дней). Бумажная бухгалтерия и отчеты будут присутствовать, только если были бартерные, лизинговые операции или операции с ценными бумагами, а также товарные операции без предоплаты.
В дальнейшем, на втором этапе, Система ЗОН позволит достаточно быстро (за период со 2-го по 5-тий годы) детенизировать и мобилизовать другие «системные теневые ресурсы экономики». С одной стороны, будут увеличены госдоходы – поступления других налогов, акцизных, таможенных, пенсионных, социальных и других сборов, оплаты реально учтенных потребленных энергоресурсов (электроэнергии, газа, воды, тепла) и коммунальных услуг. А с другой, уменьшены расходы, благодаря снижению злоупотреблений в процессе государственных тендерных закупок и распределении бюджетных средств. Все это даст возможность примерно за 4 года дополнительно минимум в 1,5 раза увеличить общие поступления в государственные бюджеты и фонды.
Кроме того, на втором этапе Система ЗОН должна наладить независимый от фактора честности/нечестности людей контроль за большинством важнейших процессов в стране, от электронных выборов Президента и депутатов всех уровней, референдумов и подбора кадров, до улучшения энергосбережения и экологического состояния каждого предприятия.
Система ЗОН должна быть полностью децентрализованной, чтобы исключить возможность одновременного выведения ее из строя. Каждый из более 70-ти электронных кластеров, входящих в систему, не должен зависеть от других, имея свою собственную программно-аппаратную защиту информации с отдельными генераторами электронных ключей, разграничением доступа к информации, а также собственными встроенными присущими только ему элементом «защиты от «нечестного».
Контроль над всеми сферами жизни страны, в т.ч. над ветвями власти Украины, должна осуществлять не столько система, сколько гражданское общество. Система – это только инструмент народного контроля над властью.
Настройка и перенастройка системы – это и есть суть «защиты от «нечестного». Система строится по принципу 3-уровневой защиты. Криптографы называют это распределением доступа к информации, ее изменению и передаче.
Любая перенастройка или вмешательство в работу Системы должны автоматически выявляться. Все это – важнейшие задачи и элементы борьбы с «нечестным», немалая часть решения которых ложится на плечи отдельных ведомств, которые будут санкционировать постановку задач по созданию каждого из 70-ти кластеров системы (обязательно под контролем экспертной среды, выдвинутой из состава гражданского общества).
Таким образом Система ЗОН позволит за очень короткое время организовать полный централизованный учет движения и налогообложения большинства финансовых оборотов и доходов в стране с уменьшением до минимума теневой и коррупционной составляющих, создать механизмы глобального электронного контроля и мониторинга со стороны первых лиц государства, Нацбанка и гражданского общества за большинством финансовых потоков, принятых управленческих решений и общественных процессов в стране.
Программу создания в Украине «Электронной системы управления государством» дважды рассматривали центральные органы исполнительной власти и СНБО Украины: в 2000-м и в 2005-м году. Последний раз согласно распоряжению премьер-министра Украины от 18.05.2005 №23660/1/1-05 «Программу электронной борьбы с коррупцией и тенизацией экономики «Честная Украина» рассмотрели и одобрительно оценили Центральные органы исполнительной власти Украины. Но поскольку Украина в мире давно ассоциируется со словом украсть, оба раза, несмотря на целиком одобрительные оценки специалистов, Программу похоронили под надуманным предлогом «отсутствия денег».
Возникает правомерный вопрос, неужели уровень тенизации экономики недостаточно высок для принятия каких-либо мер? И если так, то почему реальные расчеты уровня тенизации отличаются от официальных показателей, которые регулярно публикует Правительство Украины? Одной из причин такого несоответствия расчетов реальному положению дел является некорректная интерпретация в Украине двух базовых понятий «shadow economy» и «black economy», заимствованных из англоязычных источников, когда термин «black economy» («черная экономика» или «чисто криминальная» экономика) трактуется как «теневая экономика».
Нами разработана новая оригинальная методика расчета уровня тенизации экономики Украины, дающая возможность, в отличии от общепринятых методик, учитывать факт сокрытия от государства данных об осуществляемой легальной деятельности – о реальных объемах производства, оборотов, доходов, расходов, добавленной стоимости и налогооблагаемых прибылей.
Такой расчет предлагается проводить исходя из официальных данных об объемах учтенных Нацбанком и банками межбанковских взаиморасчетов, которые непосредственно характеризуют деловую активность предприятий. На основании данных о реальных хозяйственных операциях можно определить по каждому налогоплательщику и в целом по стране значения валовых доходов, расходов, финансовых результатов, налога на прибыль, сальдо НДС и т.д.
Украинский бизнес небезосновательно очень не хочет расставаться с деньгами, понимая, что большинство оплаченных ими налогов будет из бюджета украдено. Почти каждое предприятие Украине занимается «оптимизацией» налогов. При этом почти 40% предприятий в Украине отчитываются об убытках вместо прибылей, чего нет ни в одной развитой стране ЕЭС и мира. Теневые доходы владельцы предприятий прячут от налогообложения, в том числе «откупаясь» от налоговых органов, действуя по привычному для Украины, погрязшей в тотальной коррупции, принципам: «плачу только когда поймают» или «налоги и долги платят только трусы или дураки».
Налоговые и другие силовые органы, имитируя бурную деятельность по борьбе с нарушителями законов, осуществляют эту борьбу в ручном режиме по принципу «своим – все, чужим – закон», или «откупился – свой, не откупился – чужой». Такое положение дел приводит к ужасающему уровню коррупции и тотальной тенизации бизнеса в Украине.
В связи с отсутствием сегодня у государства возможности осуществлять электронный сбор налогов хозяйствующие субъекты Украины сами начисляют и платят налоги на свое усмотрение, а не исходя из реальных оборотов, доходов и расходов. Поэтому реальный уровень тенизации по учету хозяйственных оборотов и уплате налогов в Украине значительно больше (до 68-74%), чем отчитываются госорганы (менее 40%).
Показатель 50% в мире считается критическим. На этом рубеже влияние теневых факторов на жизнь людей становится настолько ощутимым, что противоречия между легальным и теневым укладами наблюдаются практически во всех сферах жизни общества и отдельного человека.
По нашим расчетам, Украина сегодня опережает по уровню ВВП, с учетом фактической тенизации экономики и паритета покупательной способности, многие наиболее развитые страны мира, реально находясь на 22-м месте в мире, а не в четвертом десятке, как принято считать.
В случае внедрения Системы ЗОН Украина всего за 2-3 года сможет подтвердить факт обладания 22-й в мире экономикой, чисто технологическим и методологическим путем увеличив учтенные показатели ВВП минимум в 2,5 раза. Также появляется реальная возможность постепенно, в течение 2-5 лет, в 1,5-3 раза увеличить и вплотную приблизить к восточно- и центрально- европейскому уровню реальные доходы населения Украины.
Переход на новый современный уровень честных налоговых и платежных взаимоотношений в Украине, может и должен сопровождаться постепенным реальным снижением ставок налогов (НДС – до 12%, налога на прибыль – до 13%), а также переходом к более простым процессам электронного налогообложения в стране.
Все это всего за 2-3 года позволит нашей стране значительно увеличить свою инвестиционную привлекательность. Создание в Украине условий «налогового рая» вместе с современной прозрачной и некоррумпированной налоговой средой, позволят быстро и гарантированно переадресовать огромные финансовые инвестиционные потоки в направлении Украины. Очень запутанный «Налоговый кодекс Украины» вместе с письмами-разъяснениями, вмещающиеся сегодня почти на 1,5 тыс. страниц, могут быть коренным образом упрощены и сокращены (приблизительно до 50-ти страниц).
При этом придется решать традиционно трудную задачу, чтобы от снижения уровня налогов не снизились, а значительно увеличились бы общие объемы сборов в бюджеты всех уровней и в государственные фонды. Быстро решить эту еще вчера фантастическую проблему реально с помощью новейших технических и методологических решений, которые базируются на суперсовременных инновационных электронных технологиях, а также с помощью новейших принципов и тенденций приоритетного применения безналичных «электронных денег» (вместо наличности).
Ничего плохого в «электронном» контроле нет – если только он служит на благо всех людей, а не на пользу «клептократов» – налоговиков и чиновников.
Другое дело, что сегодня почти все жители Украины не верят государству, зная что «все равно украдут». Для исправления такого положения созданы Интернет-технологии Системы ЗОН, которые направлены не на фискализацию (контроль доходов), а на контроль (в том числе со стороны гражданского общества) за расходами и инвестициями государства.
Недоверие к государству постепенно должно трансформироваться в доверие к защищающей народ электронной Системе ЗОН (которую невозможно обмануть). Это доверие появится только по мере «наполнения кошельков» граждан Украины – ведь давно известно, что любовь к родине заканчивается за чертой бедности.
Быстрая реализация с помощью Системы ЗОН структурных реформ позволит продемонстрировать настоящий потенциал и возможности Украины не как сырьевой или аграрной страны, а как современного модернового высокотехнологичного государства.
С помощью лучших в мире электронных платежных систем в стране должны заработать лучшие в мире информационные системы управления государством, результатом внедрения которых станут быстрое и значительное снижение уровня тенизации экономики и коррупции, значительное повышение уровня жизни и доходов населения, демократии, экономического и оборонного могущества государства.
Кроме значительного увеличения иностранных инвестиций правительство Украины получит возможность на «прозрачной» конкурсной основе (под контролем интернет-технологий Системы) направлять собственные внутренние инвестиции и кредиты в создание новых необходимых для страны инновационных производств, на государственные заказы, капитальные вложения, инфраструктурные проекты, экологическую безопасность и т.д. Внутренние инвестиции с учетом эффекта синергии оцениваются в огромную сумму – до 3 трлн грн за первые 5-ть лет, до 10 трлн грн за 10 лет, что значительно больше, чем даже теоретически могут составлять зарубежные инвестиции.
Массовые инвестиции в запуск новых инновационных производств увеличат долю добавленной стоимости в ВВП Украины за 5-ть лет не менее чем на 20-30%. Общеизвестно, что рентабельность производства электронных устройств, может достигать 300-500% (против 10-25% при производстве сырья и полуфабрикатов).
Расчеты показывают, что за счет рефинансирования лишь 15-20% от объемов дополнительных доходов, получаемых с помощью Системы, можно за 5-ть лет полностью внедрить все ее электронные технологии.
Это подтверждает, что никакие зарубежные инвесторы не смогут дать Украине столько денег, сколько можно получить путем детенизации и декорумпизации экономики Украины.
Презентации «Электронной системы управления государством» в Париже, Лондоне, Риме, Москве, Астане, Варшаве, Таллинне, Риге, Кабуле, Тегеране, Исламабаде, Алжире, Дамаске показали, что система является вполне конкурентоспособной и не имеет аналогов в мире.
Каждый месяц задержки внедрения Системы обходится бюджету Украины в 30-45 млрд грн, и поскольку внедрение базовых технологий системы можно осуществить за счет привлеченных инвестиций, нет смысла тратить много времени на согласования с большим количеством учреждений и чиновников, которые в очередной раз сделают все, чтобы “заговорить” проблемы. Для решения вопроса внедрения Системы ЗОН достаточно быстрого консолидированного волевого политического решения президента, правительства и фракций парламентской коалиции об окончании периода накопления капитала в Украине и о переходе к реальной детенизации и декорумпизации страны.
«Создать систему, при которой нельзя было бы воровать. Именно это должно лечь в основу реформ в Украине» – призвал украинцев во время визита в Киев (30.01.2015.) польский экономист Лешек Бальцерович – «архитектор» польского экономического чуда.
На всякий случай украинский вариант:
Вирішення завдань, пов’язаних із подоланням в Україні економічної кризи, викликаної не лише втратою частини території та веденням воєнних дій на Сході країни, а й глибинними структурними пороками вітчизняної економіки, передбачає аналіз та інвентаризацію її ресурсної бази. У тому числі виявлення та ефективне використання прихованих резервів. Одним із таких резервів, причому величезних, є потужний системний тіньовий фактор (ресурс)економіки. На частку таких реально діючих у будь-якій країні економічних ресурсів, але мало задіяних для суспільного блага, в Україні припадає до 60% (і більше) ВВП, який офіційно враховується статистикою. І в Україні, як і в переважній більшості інших держав, триває постійна, але загалом дуже малоуспішна боротьба за їхнє “освітлення”.
Надзвичайно низьку ефективність заходів із детінізації в нашій країні зумовлено як їхньою відомою безперспективністю та недалекоглядністю, так і найчастіше суто декларативним характером. У тому числі й тому подібні зусилля дедалі частіше сприймаються лише як чергова спроба державного свавілля та грабежу, до того ж “замішана на безпросвітній чиновницькій дурості й жадібності”. Однак завдання мобілізації та використання для суспільного блага величезних тіньових резервів економіки все-таки має ефективне рішення.
Теоретична база
Всесвітньовідомий філософ і гуманіст Франсуа де Ларошфуко вивів головну продуктивну силу поведінки людини — себелюбність. Видатний політик і мислитель ХХ століття Маргарет Тетчер зазначала: “Прагнення до підвищення свого добробуту, як стверджує засновник політекономії капіталізму Адам Сміт, — спільна риса всіх людей. Це прагнення є проявом того… що А.Сміт назвав “егоїзмом”. Теорія суспільного вибору вірджинської школи набула всесвітньої популярності 1987 р., коли її засновник Джеймс Б’юкенен був нагороджений Нобелівською премією в галузі економіки. Теорія базується на твердженні, що більшість людей, незалежно від їхньої суспільної ролі, діють переважно виходячи з переслідування особистої вигоди.
Основний рецепт, який пропонують теоретики суспільного вибору, з урахуванням наявності в будь-якій країні політичного ринку, політичної ренти, ефекту особистих інтересів, такий: для поліпшення функціонування політичної системи держави розумніше не шукати найкращих із кращих, щоб потім обрати їх у державні органи, а шукати шляхи обмеження обраних у деяких межах.
Цей рецепт Дж.Б’юкенена дуже схожий на висновок, якого дійшов відомий філософ Карл Поппер, котрий наголошував, що необхідно сформулювати запитання: “Як би нам так організувати політичні інститути, щоб погані або некомпетентні правителі не могли заподіяти великої шкоди?”.
Творець широко відомого закону Парето довів, що багатство серед населення розподіляється незбалансовано: 20% населення в середньому володіють 80% матеріальних цінностей, тобто 10% населення мають приблизно 65% матеріальних цінностей, 5% населення — 50% тощо. Парето пояснює такий дисбаланс нелогічністю поведінки людей.
В Україні закон Парето не працює. Індекс Джині (показник, який вимірює ступінь рівності суспільства з погляду доходів) для України в 2013 р. становив 0,90. У світовому антирейтингу нашу країну обігнала лише Росія (рекордсмен із найвищим показником у світі — 0,93).
Можна з упевненістю констатувати, що сьогодні наслідки шкідливих для більшості факторів нечесності (дурості, жадібності) меншості стали загрожувати благополуччю всіх жителів України.
Стає очевидною необхідність застосувати методи мінімізації впливу нечесних дій меншості на добробут більшості. Завдяки використанню цих методів з’являються реальні можливості змінити співвідношення 80/20 на “дзеркальне” — 20/80, тобто збільшити добробут людей у 4 рази (ідеал) або 2,5– 3 рази (ближче до реальності).
Простіше кажучи, пропонується звести нанівець фактор чесності/нечесності еліти, правителів, бізнесу. У цьому разі не має значення, хто приходить до влади або керує бізнес-структурами в країні.
Де рішення?
Оскільки людина в принципі може піддаватися спокусам, усі зусилля з реформування мають бути спрямовані на захист людини — як правителя або чиновника, так і звичайного громадянина — від спокус, тобто на мінімізацію факторів суб’єктивних рішень, помилок і зловживань індивіда.
Такий принцип захисту від ненавмисної або навмисної помилки людини чи пристрою (foolproof — букв. захищений від дурня, помилкостійкий) не новий. Він уже багато десятиліть єобов’язковим елементом конструювання як складних збройових комплексів і технологій (у т.ч. відомої всім “червоної кнопки” управління ядерною зброєю), так і будь-яких складних технічних пристроїв.
Можна прогнозувати, що вже в найближчому майбутньому у світі будуть масово застосовуватися електронні “системи захисту від помилкових або свідомо злочинних дій людини, груп людей”, якщо коротко — “системи захисту від нечесного” (системи ЗВН).
По суті, система ЗВН — це електронна система управління державою, робота якої будується на такому загальному принципі: жодної кнопки, яку може безконтрольно натиснути нечесний (дурний, жадібний). Під кнопкою мається на увазі все розмаїття явищ і процесів як у житті окремої людини, так і держави в цілому.
На відміну від традиційних систем “електронний уряд”, які в основному спрямовані на організацію обороту та контролю електронних документів, пропонована система ЗВН вирішує завдання організації безумовного електронного стягнення податків, акцизів, мит, зборів, платежів за енергоресурси, комунальні послуги та ін.
Реальність і високу рентабельність впровадження електронних технологій, які використовуються в рамках системи ЗВН, група антикризових менеджерів із України може проілюструвати на прикладі проведеної ними ще в 1993 р. дуже швидкої (6–7 місяців) загальнонаціональної операції з порятунку економіки України. Ця операція здійснювалася в період значно гіршої порівняно з нинішньою економічної кризи в умовах:
— стискання Нацбанком України майже втричі за рік (!) грошової бази (в еквіваленті доларів США);
— інфляції на рівні 10 000% річних; — падіння ВВП України втричі за рік (!);
— зростання курсу національної валюти на 4975%;
— банківських переказів грошей у термін 10–30 днів (за які гроші встигали знецінитися в 3–10 разів);
— масового застосування “чеченських АВІЗО” (коли через банки крали до 25–30% надрукованих у країні грошей). Шляхом впровадження Нацбанком системи електронних платежів (СЕП) удалося:
— лише за шість місяців збільшити в десятки разів швидкість здійснення переказів усіх грошей України (для порівняння, у США швидкість обороту грошей збільшилася вдвічі за 30 років);
— усього за дев’ять місяців домогтися не тільки зупинки різкого падіння виробництва в країні, а і його збільшення (за підсумками третього-четвертого кварталів 1994 р. на 18%);
— досягти різкого зменшення темпів падіння курсу національної валюти (за перший квартал 1994 р. зростання курсу становило лише 6%);
— домогтися значного зниження темпів інфляції (за другий-третій квартали 1994 р. — до 31%);
— досягти повернення грошей у банківський сектор (грошовий мультиплікатор за другий-третій квартали 1994 р. виріс на 35%).
Розрахункова рентабельність інвестицій у впровадження СЕП становила майже 100 000%. Щорічний економічний ефект у 1994–1995 рр. по країні оцінювався на рівні 4–5 млрд дол. США при обсягах інвестицій на рівні 4–5 млн дол., розрахунковий термін окупності інвестицій становив приблизно 8 годин.
Оскільки людина слабка, боротися з її слабкостями безперспективно й даремно. Система ЗВН дає змогу змінити правила гри, з допомогою новітніх електронних технологій не переконуючи, а змушуючи людей (як пересічних громадян, так і бізнесменів, чиновників, правителів) діяти чесно, мобілізувати та спрямовувати на благо суспільства України колосальний системний тіньовий ресурс економіки.
Розрахункова рентабельність інвестицій у впровадження запропонованих електронних технологій системи оцінюється на рівні приблизно 3000%, термін окупності вкладень становить близько 12 діб.
На першому етапі з допомогою системи ЗВН в Україні з’явиться можливість швидко (лише за перший рік) створити нові механізми відносин сторін (держави, громадян і господарюючих суб’єктів), які виключають можливість ухилятися від сплати основних податків — ПДВ, податку на прибуток або єдиного податку. Це допоможе збільшити надходження до бюджету України більш як у 2–2,5 разу.
Як це працює?
Розглянемо, як можна швидко й досить просто застосуватипринципи електронного збирання податків. Основним інструментом для електронного оподаткування є вищезгадана система електронних платежів. Підключившись до СЕП, можна буде в режимі реального часу одержувати дані про банківські обороти, доходи, витрати, вхідний/вихідний ПДВ і т.ін., що дають змогу організувати електронне оподаткування. А головне — застосовувану при електронному оподаткуванні банківську інформацію ніхто, ні платник податків, ні податківець, не зможе змінити або спотворити.
У замкнутому електронному фінансовому середовищі завдяки впровадженню системи ЗВН усі грошові оплати господарюючих суб’єктів, крім платежів до бюджетів і державних фондів, вважатимуться доходами інших суб’єктів та обов’язково в автоматичному режимі будуть обкладені податками. Загалом по всій країні сума врахованих грошових виплат завжди збігатиметься із сумою отриманих грошей (з наявними в більшості платежів складовими доданої вартості та прибутку).
Виникає запитання, чому запропоновані для використання в системі методи електронного збирання податків, тобто фіскалізації електронних фінансових оборотів господарюючих суб’єктів, дотепер не застосовуються ніде у світі, особливо в розвинених країнах?
Відповідь досить проста. Переважна більшість існуючих у світі національних платіжних систем традиційно працюють на “нетто” (кліринговому) принципі. Українська СЕП є винятком із правила, вона побудована на “брутто”-принципі, тобто передбачає окреме пересилання кожного платежу (електронного повідомлення). Ця особливість дозволяє їй безперешкодно стати фундаментом системи електронного оподаткування та передавати всі необхідні дані системі ЗВН.
Кліринговий принцип пересилання між банками пакетів (реєстрів) із великої кількості платежів (електронних повідомлень) не дає змоги податковим органам більшості країн світу одержати безпосередній доступ до інформації про платежі кожного з господарюючих суб’єктів. Уся ця інформація підпадає під поняття банківської таємниці та не може використовуватися як вихідні (при цьому дуже об’єктивні) дані про обороти, фінансові результати, доходи і витрати, додану вартість та прибуток організацій і підприємств (платників податків).
Платіжні системи, які працюють на “брутто”-принципі, зазвичай приймають на себе тільки незначну частину трансакцій, в основному використовуючись для здійснення електронних переказів великих сум грошей або термінових (експрес) переказів.
Українська СЕП і сьогодні вважається однією з найкращих у світі платіжних систем та одержала в банкірів світу шанобливе ім’я “український SWІFT”, оскільки, по-перше, кількість трансакцій, які проходять через СЕП, лише в кілька разів менша, ніж сумарно проходить через міжнародну глобальну всесвітню систему SWІFT, а по-друге, СЕП переказує гроші по всій Україні за лічені хвилини. Тільки українські бізнесмени мають можливість, підключивши систему “клієнт—банк”, робити по 5–8 оборотів грошей на день.
Слід наголосити, що пропоновані системою нововведення щодо адміністрування та фіскалізації електронних фінансових оборотів усіх господарюючих суб’єктів в Україні частково вже застосовуються. Методологічно (у частині налагодження електронної фіскалізації доходів) ці нововведення багато в чому схожі на затверджені Мінфіном і впроваджені в Україні в 2012–2013 рр. “Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронному вигляді в реєстраторах розрахункових операцій і модемах для передачі даних”. Вищезгадані вимоги передбачають обов’язковість дооснащення існуючих касових апаратів, й тих, що випускаються, фіскальними приставками та модемами передачі даних із використанням технології захисту інформації, розробленої ще в 2000 р. на замовлення Нацбанку України вже другої впровадженої в Україні національної платіжної системи — Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).
Тим самим уряд Азарова, впроваджуючи “фіскалізацію” доходів, намагався пресингувати малий бізнес, вимагаючи від нього повної сплати податків, і це справді приносить державній скарбниці України по кілька мільярдів гривень на рік. Але у разі імплементації принципів законослухняності шляхом примусового впровадження методів електронного збирання податків для середніх і великих компаній можна додатково одержати в сотню разів більше грошей, ніж із малого бізнесу (тобто кілька сотень мільярдів гривень на рік).
Неважко підрахувати, скільки заплатили би 2014 р. тільки ПДВ і податку на прибуток усі українські платники податків від тих 15 трлн грн річних обсягів лише врахованого банківського грошового обороту, якби вони працювали на спрощеній системі оподаткування (4% від грошових надходжень). Ця сума становила б фантастичні для України 600 млрд грн на рік (це без надходження акцизів, мит, зборів та інших бюджетних доходів), тобто була б більш як утричі більшою, ніж фактично сплачені в 2014 р. близько 190 млрд грн.
Саме ліквідація сьогоднішньої подвійної, потрійної і т.ін. “бухгалтерії”, та й самої бухгалтерії як такої — основна мета впровадження системи. Залишаться тільки банківські електронні виписки та електронні чеки й звіти касових апаратів. Один раз на місяць кожному платнику податків від системи приходитиме роздруківка— скільки потрібно доплатити (понад перераховане авансом, наприклад, 3% від вхідного обороту) або скільки грошей бюджет має повернути (упродовж, наприклад, п’яти днів).
Паперова бухгалтерія та звіти будуть присутні, тільки якщо були бартерні, лізингові операції або операції з цінними паперами, а також товарні операції без передоплати.
Надалі, на другому етапі, система ЗВН дасть можливість досить швидко (за період із другого по п’ятий рік) детінізувати та мобілізувати інші системні тіньові ресурси економіки. З одного боку, буде збільшено держдоходи — надходження інших податків, акцизних, митних, пенсійних, соціальних та інших зборів, оплати реально врахованих спожитих енергоресурсів (електроенергії, газу, води, тепла) і комунальних послуг. А з іншого — зменшено витрати, завдяки зниженню зловживань у процесі державних тендерних закупівель і розподілу бюджетних коштів. Усе це допоможу приблизно за чотири роки додатково мінімум у 1,5 разу збільшити загальні надходження до державних бюджетів і фондів.
Крім того, на другому етапі система ЗВН має налагодитинезалежний від фактора чесності/нечесності людей контроль за більшістю найважливіших процесів у країні — від електронних виборів президента та депутатів усіх рівнів, референдумів і підбору кадрів до поліпшення енергозбереження та екологічного стану кожного підприємства.
Система ЗВН має бути повністю децентралізованою, щоб виключити можливість одночасного виведення її з ладу. Кожний із понад 70 електронних кластерів, які входять у систему, не повинен залежати від решти, маючи свій власний програмно-апаратний захист інформації з окремими генераторами електронних ключів, розмежуванням доступу до інформації, а також власним вбудованим притаманним лише йому елементом захисту від нечесного.
Контроль над усіма сферами життя країни, у тому числі над гілками влади України, має здійснювати не стільки система, скільки громадянське суспільство. Система — це лише інструмент народного контролю над владою.
Налаштування та переналаштування системи — це і є суть захисту від “нечесного”. Система будується за принципом трирівневого захисту. Криптографи називають це розподілом доступу до інформації, її зміни та передачі.
Будь-яке переналаштування або втручання в роботу системи має автоматично виявлятися. Усе це — найважливіші завдання та елементи боротьби з “нечесним”, чимала частина вирішення яких лягає на плечі окремих відомств, які будуть санкціонувати постановку завдань зі створення кожного із 70 кластерів системи (обов’язково під контролем експертного середовища, висунутого зі складу громадянського суспільства).
Таким чином, система ЗВН дозволить за дуже короткий час організувати повний централізований облік руху та оподаткування більшості фінансових оборотів і доходів у країні зі зменшенням до мінімуму тіньової й корупційної складових, створити механізми глобального електронного контролю та моніторингу з боку перших осіб держави, Нацбанку та громадянського суспільства за більшістю фінансових потоків, прийнятими управлінськими рішеннями і суспільними процесами в країні.
Програму створення в Україні “Електронної системи управління державою” двічі розглядали центральні органи виконавчої влади та РНБО України: в 2000-му та 2005 р. Останній раз відповідно до розпорядження прем’єр-міністра України від 18 травня 2005 р. №23660/1/1-05 “Програму електронної боротьби з корупцією та тінізацією економіки “Чесна Україна” розглянули та схвально оцінили центральні органи виконавчої влади України. Та оскільки Україна у світі давно асоціюється зі словом украсти, обидва рази, попри цілком схвальні оцінки фахівців, програму поховали під надуманим приводом відсутності грошей.
Виникає правомірне запитання: невже рівень тінізації економіки недостатньо високий для вжиття будь-яких заходів? І якщо так, то чому реальні розрахунки рівня тінізації різняться від офіційних показників, які регулярно публікує уряд України? Однією з причин такої невідповідності розрахунків реальному стану справ є некоректна інтерпретація в Україні двох базових понять — shadow economy та black economy, запозичених з англомовних джерел, коли термін black economy (“чорна економіка” або “чисто кримінальна” економіка) трактується як “тіньова економіка”.
Нами розроблена нова оригінальна методика розрахунку рівня тінізації економіки України, яка дозволяє, на відміну від загальноприйнятих методик, ураховувати факт приховання від держави даних про здійснювану легальну діяльність— про реальні обсяги виробництва, оборотів, доходів, витрат, доданої вартості та оподаткованих прибутків.
Такий розрахунок пропонується проводити, виходячи з офіційних даних про обсяги врахованих Нацбанком і банками міжбанківських взаєморозрахунків, які безпосередньо характеризують ділову активність підприємств. На підставі даних про реальні господарські операції можна визначити по кожному платнику податків та в цілому по країні значення валових доходів, витрат, фінансових результатів, податку на прибуток, сальдо ПДВ тощо.
Український бізнес небезпідставно дуже не хоче розставатися з грошима, розуміючи, що більшість оплачених ним податків буде із бюджету украдено. Майже кожне підприємство в Україні займається “оптимізацією” податків. При цьому майже 40% підприємств в Україні звітують про збитки замість прибутків, чого немає в жодній розвиненій країні ЄЕС і світу.
Тіньові доходи власники підприємств приховують від оподаткування, у тому числі відкуповуючись від податкових органів, діючи за звичними для України, що загрузла у тотальній корупції, принципами: “плачу, тільки коли піймають” або “податки та борги платять лише боягузи або дурні”.
Податкові та інші силові органи, імітуючи бурхливу діяльність по боротьбі з порушниками законів, здійснюють цю боротьбу в ручному режимі за принципом “своїм — усе, чужим — закон”, або “відкупився — свій, не відкупився — чужий”. Такий стан справ призводить до жахаючого рівня корупції та тотальної тінізації бізнесу в Україні.
У зв’язку з відсутністю сьогодні в держави можливості здійснювати електронний збір податків господарюючі суб’єкти України самі нараховують і платять податки на власний розсуд, а не виходячи з реальних оборотів, доходів і витрат. Тому реальний рівень тінізації з обліку господарських оборотів і сплати податків в Україні значно більший (до 68–74%), ніж звітують держоргани (менш як 40%).
Показник 50% у світі вважається критичним. На цій межі вплив тіньових факторів на життя людей стає настільки відчутним, що протиріччя між легальним і тіньовим укладами спостерігаються практично в усіх сферах життя суспільства та окремої людини.
За нашими розрахунками, Україна сьогодні випереджає за рівнем ВВП, з урахуванням фактичної тінізації економіки та паритету купівельної спроможності, багато найбільш розвинених країн світу, реально перебуваючи на 22-му місці у світі, а не в четвертому десятку, як прийнято вважати.
У разі впровадження системи ЗВН Україна лише за два-три роки зможе підтвердити факт володіння 22-ю у світі економікою,чисто технологічним і методологічним шляхом збільшивши враховані показники ВВП мінімум у 2,5 разу. Також з’являється реальна можливість поступово, впродовж двох-п’яти років, в 1,5–3 рази збільшити та впритул наблизити до східно- і центральноєвропейського рівня реальні доходи населення України.
Перехід на новий сучасний рівень чесних податкових і платіжних відносин в Україні може й має супроводжуватися поступовим реальним зниженням ставок податків (ПДВ — до 12%, податку на прибуток — до 13%), а також переходом до простіших процесів електронного оподаткування в країні. Усе це лише за два-три роки дасть можливість нашій країні значно збільшити свою інвестиційну привабливість.
Створення в Україні умов “податкового раю” разом із сучасним прозорим і некорумпованим податковим середовищем дозволять швидко та гарантовано переадресувати величезні фінансові інвестиційні потоки в напрямку України.
Дуже заплутаний Податковий кодекс України разом із листами-роз’ясненнями, які вміщаються сьогодні майже на 1,5 тис. сторінок, можуть бути докорінно спрощені та скорочені (приблизно до 50 сторінок).
При цьому доведеться вирішувати традиційно важке завдання, щоб від зниження рівня податків не знизилися, а значно збільшилися б загальні обсяги зборів до бюджетів усіх рівнів і державних фондів. Швидко розв’язати цю ще вчора фантастичну проблему реально з допомогою новітніх технічних і методологічних рішень, які базуються на суперсучасних інноваційних електронних технологіях, а також з допомогою новітніх принципів і тенденцій пріоритетного застосування безготівкових електронних грошей (замість готівки).
Нічого поганого в електронному контролі немає, якщо тільки він служить на благо всіх людей, а не на користь клептократів — податківців і чиновників.
Інша річ, що сьогодні майже всі жителі України не вірять державі, знаючи, що все одно вкрадуть. Для виправлення такого стану справ створено інтернет-технології системи ЗВН, які спрямовані не на фіскалізацію (контроль доходів), а на контроль (у тому числі з боку громадянського суспільства) за витратами та інвестиціями держави. Недовіра до держави поступово має трансформуватися в довіру до електронної системи ЗВН, яка захищає народ (адже цю систему неможливо обдурити). Ця довіра з’явиться лише в міру наповнення гаманців громадян України — давно відомо, що любов до Батьківщини закінчується за межею бідності.
Швидка реалізація з допомогою системи ЗВН структурних реформ дасть змогу продемонструвати справжній потенціал і можливості України не як сировинної або аграрної країни, а як сучасної модернової високотехнологічної держави. З допомогою найкращих у світі електронних платіжних систем у країні мають запрацювати найкращі у світі інформаційні системи управління державою, результатом впровадження яких стануть швидке та значне зниження рівня тінізації економіки й корупції, значне підвищення рівня життя та доходів населення,демократії, економічної та оборонної могутності держави.
Крім значного збільшення іноземних інвестицій, уряд України одержить можливість на прозорій конкурсній основі (під контролем інтернет-технологій системи) спрямовувати власні внутрішні інвестиції та кредити в створення нових необхідних для країни інноваційних виробництв, на державні замовлення, капітальні вкладення, інфраструктурні проекти, екологічну безпеку тощо. Внутрішні інвестиції з урахуванням ефекту синергії оцінюються у величезну суму — до 3 трлн грн за перші п’ять років, до 10 трлн грн — за десять років, що значно більше, ніж навіть теоретично можуть становити зарубіжні інвестиції.
Масові інвестиції в запуск нових інноваційних виробництв збільшать частку доданої вартості у ВВП України за п’ять років не менш як на 20–30%. Загальновідомо, що рентабельність виробництва електронних пристроїв може досягати 300–500% (проти 10–25% при виробництві сировини та напівфабрикатів).
Розрахунки показують, що за рахунок рефінансування лише15–20% від обсягів додаткових доходів, одержаних з допомогою системи, можна за п’ять років повністю впровадити всі її електронні технології. Це підтверджує, що жодні зарубіжні інвестори не зможуть дати Україні стільки грошей, скільки можна одержати шляхом детінізації та декорумпізації економіки України.
Презентації “Електронної системи управління державою” у Парижі, Лондоні, Римі, Москві, Астані, Варшаві, Таллінні, Ризі, Кабулі, Тегерані, Ісламабаді, Алжирі, Дамаску показали, що система є цілком конкурентоспроможною та не має аналогів у світі.
Кожен місяць затримки впровадження системи обходиться бюджету України в 30–45 млрд грн, і оскільки впровадження базових технологій системи можна здійснити за рахунок залучених інвестицій, немає сенсу витрачати багато часу на узгодження з великою кількістю установ і чиновників, які в черговий раз зроблять усе, аби “забалакати” проблему.
Для вирішення питання впровадження системи ЗВН достатньо швидкого консолідованого вольового політичного рішення президента, уряду та фракцій парламентської коаліції про закінчення періоду нагромадження капіталу в Україні та про перехід до реальної детінізації та декорумпізації країни.
“Створити систему, при якій не можна було б красти. Саме це має лягти в основу реформ в Україні” — закликав українців під час візиту до Києва (30 січня 2015 р.) польський економіст Лешек Бальцерович, архітектор польського економічного дива.